With Iran's uprising suppressed, Trump signals that military strikes are back on the table

В останні дні президент США Дональд Трамп зайняв жорсткішу позицію щодо Ірану, висуваючи 28 січня можливість військових дій як засіб тиску на іранське керівництво. Головна умова, яку Овальний кабінет виклав для Ісламської Республіки — це нова угода з обмеження її ядерної програми, що має замінити угоду 2015 року, від якої США раніше відмовились. Останні місяці в Ірані були відзначені внутрішніми потрясіннями: на початку січня країну охопили широкомасштабні протести, викликані економічними труднощами, зокрема високою інфляцією і знеціненням національної валюти. Заява Трампа відзначає повернення на порядок денний американської адміністрації можливості військових ударів, що розцінюється як серйозний зсув від попереднього відносного дипломатичного підходу до Ірану. Така ескалація викликана як внутрішніми хвилюваннями в Ірані, так і бажанням США отримати вигідніші умови від нового ядерного договору, який міг би стримати ядерні амбіції Тегерану. Сполучені Штати вимагали укладання жорсткішої угоди, створюючи потенціал для зростання напруги між двома країнами. Паралельно всередині Ірану триває суспільний обурення, що підриває відкриту підтримку наразі керівного режиму. Це наслідок економічних проблем, які вже давно турбують населення і стають приводом для критики з боку протестувальників. Такі умови створюють додатковий тиск на іранський уряд, що намагається управляти як внутрішньою нестабільністю, так і зовнішньою загрозою у вигляді потенційних військових дій з боку США. Загалом, ситуація навколо іранського питання залишається напруженою. Перспектива військових інтервенцій загрожує ще глибшою дестабілізацією міжнародних відносин, а економічні труднощі продовжують вражати іранське суспільство. Політика Трампа, спрямована на силовий тиск, може мати серйозні і далекосяжні наслідки як для регіону, так і для глобальної безпеки.